УКРАЇНЦІ ЗА КОРДОНОМ – Article by – Анастасія Хілевська – pr & контент-менеджер
Адріана Лугова – Канада (Квебек, Львів)
Адріана не з тих людей, що сидять на місці. Постійні подорожі, жага до нових пригод допомагають їй постійно займатися саморозвитком, брати участь у різних волонтерських кампаніях по всьому світу і допомагати Україні, звідки родом її бабуся та дідусь. А ще Адріана переконана, що світ – це одна велика сім’я. Читайте наш позитивний і дуже чуттєвий матеріал, Адріана переконає і вас у цьому!
ЦІЛЬ ПЕРЕЇЗДУ
Я проживаю в Канаді. Мої бабуся та дідусь родом з Тернополя. Мої батьки народилися не в Україні, але вони знають українську мову та культуру і поширюють їх за кордоном. Я зростала в осредку української діаспори і беру активну участь в організації українських заходів в Канаді. Вперше я побувала в Україні, коли мені було 17, аби зустрітися зі своїми далекими родичами. Післ цього я повертаюся до України час від часу, але завжди з проектами: волонтерськими проектами, наприклад, “Нове покоління” (допомога дітям-сиротам).
АДАПТАЦІЯ
Я люблю подорожувати, тому адаптація для мене не є проблемою. Ви можете подумати, що ми багато в чому відрізняємося від інших країн, народи від народів, місто від міста. Але насправді ми всі є однаковими. І все у нашому житті є взаємопов’язаним.
ПАТРІОТИЗМ НА ВІДСТАНІ
Нещодавно я працювала в організації, яка займається правами людини під назвою “Advancing Human Rights” у Нью-Йорку. (www.movements.org). Ми боремося за за демократію та демократичні цінності. Я була українським проектним менеджером в офісі, ми розглядали різні справи, у тому числі й справу Надії Савченко. Також з 2008 року я – волонтер в організації “Нове покоління”. Це благодійна організація у Торонто, яка допомагає дітям-сиротам в Україні. Сьогодні ми також надаємо допомогу дітям, постраждалим від війни на Сході за допомогою психологічних програм, а також сім’ям АТО.Ця організація є надзвичайно важливою для мене. Жодна історія не обходить мене стороною. Був момент, коли я зрозуміла, що не можу просто сидіти в офісі і хочу допомагати цим людям вживу, бути з моєю сім’єю та друзями. 9 місяців тому я сіла в літак з Нью-Йорка в Україну і зараз працюю волонтером.
УКРАЇНСЬКА ТВОРЧІСТЬ З КОРДОНОМ
Багато українських артистів приїздили до нас, особливо на українські фестивалі. які у нас оргaнізовуються. Я бачила Руслану, Mad-Heads, Бумбокс, Океан Ельзи, Даха Браха, і це тільки невелика частина.
ДОСВІД
Я думаю, ці останні 9 місяців в Україні є найбільш значущими для мене. За день після того, як я поїхала з Нью-Йорка, я отримала дзвінок від Христини Велер з канадсько-української фундації, яка попросила мене попрацювати головним фотографом в медичних установах Українт для цієї організації. Я знімала все, що там відбувалося, а потім створила документальний фільм. Канадські лікарі-хірурги робили безкоштовні операції постраждалим, травмованим на Майдані. Це був мій перший досвід в операційних кімнатах у військовому госпіталі у Києві, роблячи страшні фото поранень. Я бачила і відчувала занадто багато болю, він проходив крізь мене. Але разом із тим я була свідком людської хоробрості та витримки. Українські солдати були вдячні за все, що вони мали. За те, що залишилися живими. Я бачила цю війну, цю розруху та спустошення. Я бачила її вплив на людей, фізичний та психологічний. І я бачила її вплив на країну, яка більше за все прагне миру. Деякі моменти було надзвичайно складно переживати, тому для мене усвідомлення деяких ціннісних речей приходило згодом. Однак окрім всього кошмару, я по-справжньому відчула людську силу: право на свободу, мужність, доброту і боротьбу.
СТИЛЬ ЖИТТЯ
Проживання в Нью-Йорку було складним, там життя вирує, йде багато грошей на оренду житла, а також треба тяжко працювати, аби ці гроші заробити. Краще приїжджати до Нью-Йорка в якості туриста. Щодо Ванкувера, це місто я люблю за його красу та спокій. Гори, пляжі, океан і здоровий спосіб життя. Це було найкраще місто для життя з тих, де я коли-небудь жила. Я завжди любитиму Монреаль за його різноманіття: мікс Англії і Франції. Я тут виросла, це завжди буде моєю Батьківщиною, і я маю тут улюблену сім’ю і друзів. Це те місце, де я підзаряджаюся для наступних пригод. До речі, у всіх цих містах ви знайдете українську діаспору, і це – константа. Щодо України, я люблю Львів за людей, оригінальні заклади і неймовірну архітектуру. Я навчалася в Українському Католицькому університеті і була вражена їхньою турботою за студентів і дуже креативних і освічених студентів. У Львові я почуваюся, як удома. До речі, стосовно їжі, у Квебеку спробуйте Poutine ! У Ванкувері ви будете їсти багато суші, у Нью-Йорку – те, що душа забажає, ну а в Україні найсмачнішим є борщ, і взагалі українська кухня є найапетитнішою та здоровою.
